A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Улашанівська громада
Хмельницька область, Славутський район

Партизанський рух

Дата: 09.04.2019 14:52
Кількість переглядів: 8

З  перших  днів  окупації  створювались  підпільні  групи  і  партизанські  загони,  які  згодом  перетворилися  в  партизанське  об’єднання  під   керівництвом  А.З.Одухи.  Земля  горіла  під  ногами  фашистів,  летіли  під  укіс  ешелони  з  фашистською  технікою,  військовим  спорядженням,  солдатами  та  офіцерами.  Злітали  у  повітря  залізничні  та  шосейні  мости.  Партизани  громили  поліцейські  дільниці.

Партизани підтримували тісний зв’язок із селянами Волиці і Губелець. Це озлобило гітлерівців і тому вони, полюючи за партизанами, шукали відповідний момент, щоб розплатитися з мирним населенням. І цей момент настав. 21 січня 1943 року на околиці с. Волиця зустрілася група народних месників із загарбниками. Партизани, почувши німецьку мову, відкрили з автоматів стрільбу по німцях. Декількох німців було вбито, а один з них (казали, що то був Лаваль) залишився живий. Він і вчинив лемент. За це гітлерівці вирішили помститися жителям навколишніх сіл, шляхом розправи над ними.

В обласному архіві зберігся документ, що проливає світло на події цих днів. Це оголошення шепетівського гібітскомісара про знищення населення і спалення сіл Волиця і Губельці за допомогу партизанам.

22 січня ніхто не знав що планують карателі. Губельці і Волиця були першими селами на Славутчині, спалені фашистами. Каральний загін в маскхалатах оточив села. В село впускали всіх, а з села нікого. Почалося найстрашніше: крики…постріли…дим…полум’я.

У цей день в с. Волиця фашисти розстріляли 24 сім’ї, із загальним числом загиблих 71 чоловік.

Бог дарував також життя Григорію Даниловичу Царуку, якого малесеньким разом із подушками винесли і кинули сусідам у садок. За це був розстріляний німцями один із мадярів, який був взятий у полон.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора