Історія села Губельці

Село Губельці розташоване за 8 кілометрів до найближчої залізничної станції Славута. 

Перша писемна згадка про село Губельці, під назвою Убельці, датована 1604 роком. У інвентарному описі володінь князів Острозьких від 1620 року вказано, що на той час в селі було 6 дворищ і 8 підсусідків. Назва села "Убельці" збереглася до початку ХХ століття.

До 1861 року жителі села були кріпаками, платили оброк і відбували панщину. Їхнім основним заняттям було землеробство. Кілька господарств виготовляли сита і решита, в селі існували кілька примітивних ткацьких верстатів, на яких селяни ткали з конопляного волокна полотно.

Селянські хати будувалися взруб із соснових брусів. У хаті була одна житлова кімната і комора, а посередині - сіни. Димохідна труба плелася з хмизу та обмащувалася товстим шаром глини. В хаті було дві печі: одна для приготування їжі, а друга - для обігріву хати. 

За договором з князем Р.В. Сангушком від 5 грудня 1865 року селяни викупали 86,6 га сінокосу і 84 га орної землі, заплативши з душі по 3 крб. 69 коп. Виплачувати позику селяни повинні були протягом 49 років. Із 456,7 га орної землі було засіяно лише 190 га, бо 69% селянських господарств не мали робочої худоби. Із 123 господарств лише 75 мали дерев'яні плуги із залізними лемешами. На 01.01.1899 р. в селі Губельці числилося 100 дворів, 271 особа чоловічої статі та 280 - жіночої. 

Школа в селі відкрита в 1904 році. У перший рік роботи в ній навчалося 27 дітей, із них 3 дівчинки. Першим учителем школи був Ю.Г. Добринчук, який освіту отримав від батька - довжанського дяка. У 1926 році в селі Губельці побудовано типове приміщення початкової школи.