A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Улашанівська громада
Хмельницька область, Шепетівський район

СИМВОЛІЧНЕ ПОВЕРНЕННЯ ДО РІДНОГО ДОМУ

Дата: 08.05.2021 08:30
Кількість переглядів: 1010

За декілька днів до Дня Перемоги Улашанівську громаду та й усю Хмельниччину просто сколихнула приємна, але разом з тим дуже зворушлива звістка. На рідну землю повернувся наш земляк – житель села Іванівка ЛЕВУНЕЦЬ Василь Андрійович. На малій батьківщині Василя Андрійовича впродовж 80 років вважали безвісти зниклим.

Це повернення стало символічним. Учора, 7 травня, в Славутському історичному музеї рідним передали особистий медальйон загиблого, речі, а також землю з могили, де покояться його останки (точне місце останнього спочинку солдата див. у презентації). Захід відбувся за участю старости Іванівського старостинського округу Бориса Хавронюка, головного спеціаліста відділу з гуманітарних питань Оксани Кравченко, а також представників Славутської міськради.

Рідні Василя Левунця передали речі у фонди Славутського історичного музею, зокрема, які займуть гідне місце в експозиції закладу.

***

ЛЕВУНЕЦЬ Василь Андрійович, 1912 року народження. Він загинув під час запеклих боїв у вересні 1941 році. Його останки були знайдені за тисячу кілометрів від рідного дому. Без тата росли діти, а дружина – навіки стала вдовою…

Зі слів онуки загиблого, Людмили Василівни Марчук, що наш земляк залишив після себе 3-є дітей – доньок Марію (1937 р.н.) і Ганну (1939 р.н.) та сина Миколу (1941 р.н.), яких матері Тодосі довелося виховувати самотужки. Своє життя вона присвятила дітям.  Чоловіка завжди згадувала як доброго і чуйного, як свого Василя…

… У жовтні 1941 року на поля, спотворені протитанковим ровом, шанцями, вибухами від мін та снарядів, вийшли люди. Вони вийшли, щоб прибрати сліди кривавих жнив війни, поховати солдат, що залишилися на полі бою, – чиїхось синів, братів, батьків…

Скільки там було загиблих, не  розкажуть ні ті люди, що ховали їх, ні товариші по зброї, що знали їх. У них попереду було ще чотири роки війни. Імена загиблих залишилися там – у 41-му…

Рідні уже звикли до думки, що не повернувся, не знайдений ні мертвим, ні живим. Змирилися з втратою. Вже відійшли у вічність й діти солдата. До слова, його син народився у вересні 1941, саме тоді, коли його батько загинув на фронті. І ось напередодні Дня Перемоги до Славутської історичного музею пролунав дзвінок від керівника Товкмацького військово-історичного пошукового товариства «Вотан» Ріфата Гейченко, який повідомив новину, – знайдено останки Левунця Василя Андрійовича, уродженця села Янушівка (нині Іванівка Улашанівської ТГ).

За словами одного з дослідників – Володимира Сапальова, пошукові роботи проводилися за 1 кілометр від села Мала Білозерка Запорізької області, де й були знайдені останки червоноармійця Василя Андрійовича Левунця. Із особистих речей при ньому була знайдена саперна лопата, ремінь і смертний жетон, у якому і була знайдена інформація про загиблого земляка. Приблизний час загибелі червоноармійця – 24-28 вересня, він був похований на місці бою своїми ж бойовими побратимами. Окрім того, за словами пошуковця, в травні 2021 року здійснено перепоховання 97 загиблих солдат 18 армії з усіма військовими почестями, і серед них – Левунця Василя Андрійовича.   

Щира вдячність Товкмацького військово-історичному пошуковому товариству «Вотан», зокрем його керівнику Ріфату Гейченко, пошуковцям загонів «Вертикаль» та «Рубіж», зокрема Володимиру Сапальову та Олександру Маковію. Саме завдяки їм стала можлива така благородна справа.  

Відеозвернення пошуковця Володимира Сапальова

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь