З давніх – давен до початку ХХ століття
До 1861 жителі села Вулька були кріпаками, платили оброк і відбували панщину. Переписка про викуп землі почалася після селянської реформи лише з 1863 року. Про Вульку згадується в літописі 1891 року, де записано, що в селі звільнено від кріпацтва 32 дворогосподарства. Теодорович. Историко – статистические описания церквей и приходов Волынской епархии стр. 693. Житомирский обласной архив.
У 1879 році у селі Вулька була відкрита школа грамотності. Окремого приміщення школа не мала. Діти навчалися в хаті вчителя - місцевого селянина, відставного солдата Сави Мирончука, а в 1891 році вчителем став учень Сави Мирончука – Григорій Комарчук (Комар). В школі спочатку навчалось – 12 хлопчиків, а потім – 16. До 1886 року зарплата вчителя спочатку становила 4 карбованці в навчальний місяць. До 1888 року школа іменувалась сільською, пізніше перейшла в відання духовенства і стала називатись церковно – приходською. На утримання школи селяни по договору зобов’язані були вносити щорічно 100 карбованців, але за неспроможністю селяни умови договору не виконували.
Село до 1907 року належано до Крупецького церковного приходу. Згодом в селі був побудований православний храм на честь Святого Миколая.
