Заклади культури
Дореволюційне село Миньківці не відзначалося успіхами в культурному
розвитку, охороні здоров'я, благоустрої. Після закінчення громадської війни, коли в селі встановилась Радянська влада , гострим було питання навчання людей грамоти.
Перші комсомольці Дейкалюк Василь, Кунець Марія, Оксюта Іван, Кревенюк Надія, Кушнірук Марія вели на селі політмасову роботу, потім в 1920 році вирішили створити хату-читальню. Читальню прийняв в свою хату священник Шумовський. Завідував хатою-читальнею Кунець Макар.
З Славути поступово почали надходити книги, журнали і газети «Молодий більшовик», «Комітет незалежних селян», «Радянська сім'я».
При хаті-читальні був читальний зал, в якому вечорами збиралися селяни. Там проводилися голосні читання, бесіди,обговорювалося прочитане та інше.
Першим лектором був Брославець Сергій Іванович, який потім працював
у Миньківський школі, навчав хімії не одне покоління дітей.
В 1923 в селі був створений клуб і бібліотека. Першим бібліотекарем був призначений Баланчук Андрій, працював він без заробітної плати. Але при записі читачів в бібліотеку потрібно було платити щомісячно по 5 копійок.
В 1929 році частина книг, яка була на руках читачів, втратилась через велику пожежу, яка виникла в наслідок сухого літа і сильного вітру, у вересні спалахнули будівлі в селі. Згоріло 129 господарств і місцева школа, яка діяла в селі з 1800 року.
Велика Вітчизняна війна перетворила велике село Миньківці в згарище. Село повністю було спалене фашистами. Лише після визволення село почалось
відбудовуватись.
Після повоєнного лихоліття, судячи з запису першої інвентарної книги,
бібліотека почала свою роботу в 1949 році. Дата першого запису в інвентарній
книзі 10 листопада 1949 року. Записана перша партія книг в кількості 173 примірників.
Будівництво сільського будинку культури було закінчено в 1959 році. На
той час бібліотекарем працював Лабунець Володимир. В новозбудованому приміщенні площею 78кв. м. було виділено приміщення для бібліотеки, в якій окремо розмістилося біля 6000 тисяч фонду для дорослих та юних читачів.
Славутчина багата народними талантами. Підтвердження цьому - відомий за межами району та області фольклорно-етнографічний колектив з Хутора Шевченка. Бачманівка, Берездів, Миньківці,Хоровець, Романіни — далеко не весь перелік сіл, де побували сільські митці. Скрізь їх душевно приймали, а після концертів щиро дякували за пісні, подаровану радість.
Фольклорно-етнографічний колектив очолює Валентина Анатоліївна Темна - ентузіаст, закохана в свою справу людина. Вона завідує сільським клубом, добре
знає людей, їх вподобання та нахили, віддає багато енергії і часу художній самодіяльності, роботі з людьми.
Вшанування ветеранів праці, проводи в армію, релігійні свята Спаса, Андрія, або чарівне свято Купала - ніколи не обходяться вони без участі «Хуторяночки». В їх організації та проведенні допомагають Валентині Анатоліївні ланкова рільничої бригади Надія Дмитрівна Зубко, завідуюча бібліотекою Надія Василівна Кравчук, подружжя Микола Миронович та Надія Петрівна Бродюки, Віктор Володимирович та Ольга Володимирівна Бершеди, колгоспниці Антоніна Степанівна Федоришина та Валентина Євгеніївна Цикалюк, школярі Наталя Кравчук, Юрій Цикалюк, Олеся Темна. Ліна Кравчук та інші
