Негативні наслідки найманої праці без оформлення трудових відносин та виплати зарплати «в конвертах» для працівників
Відповідно до Конституції України людина, її життя та здоров’я, честь та гідність, недоторканість визнаються найвищою соціальною цінністю. Згідно ст.43 кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Відповідно ст. 45 кожен, хто працює, має право на відпочинок.
Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Що варто знати про трудові відносини?!
КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ (витяг):
Стаття 9. Недійсність умов договорів про працю, які погіршують становище працівників-умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
Стаття 21. Трудовий договір
Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові,а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Стаття 47. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки,зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Стаття 50. Норма тривалості робочого часу.
Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Стаття 66. Перерва для відпочинку і харчування.
Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.
Стаття 67. Вихідні дні.
При п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Стаття 72. Компенсація за роботу у вихідний день.
Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
Стаття 95. Мінімальна заробітна плата. Індексація заробітної плати.
Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Стаття 106. Оплата роботи в надурочний час.
За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години.
Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Стаття 108. Оплата праці у нічний час.
Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Стаття 110. Повідомлення працівника про розміри оплати праці.
При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який проводиться оплата праці:
а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;
в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
Стаття 115. Строки виплати заробітної плати.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Стаття 116. Строки розрахунку при звільненні.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ВІДПУСТКИ (витяг)
Стаття 6. Щорічна основна відпустка та її тривалість
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Інвалідам І і ІІ груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам ІІІ групи – 26 календарних днів.
Стаття 10. Порядок надання щорічних відпусток.
Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
Нелегальна зайнятість та нелегальна заробітна плата – це частіше всього відсутність захисту від незаконного звільнення, гарантій на безпечні та нешкідливі умови праці, права на відпочинок, оплачувану відпустку, оплату роботи в надурочний час та у святкові і неробочі дні тощо. Досить часто роботодавець звільняє підлеглого, не виплачуючи йому при цьому неофіційну заробітну плату.
Особа, яка отримує неофіційну заробітну плату, позбавлена або обмежена у соціальному захисті в разі тимчасової непрацездатності, оскільки в такому випадку лікарняні листи не оплачуються або оплачуються не в повному обсязі, одержання пристойної пенсії в старості, по інвалідності та в інших випадках, передбачених законодавством. Також досить часто не проводяться страхові виплати в разі настання нещасного випадку на виробництві, працівник отримує не в повному обсязі допомогу по безробіттю у разі звільнення з роботи.
Працівникам потрібно пам’ятати, що роботодавець може в односторонньому порядку змінити розмір заробітної плати «в конвертах», мотивуючи це зміною, наприклад, прибутковості бізнесу. Апелювання до порядності власника навряд чи призведе до позитивного результату.
Разом з тим роботодавець, працюючи в «тіні», ризикує втратити бізнес, якщо до нього завітають з перевіркою.
