Герої не вмирають… В Улашанівській громаді відбулося урочисте відкриття пам’ятника загиблому Герою
Сьогодні, 5 березня, в селі Пашуки, на місцевому кладовищі, відбулося урочисте відкриття та освячення пам’ятника Героєві російсько-української війни командиру гірсько-штурмового взводу – ОХРІМЧУКУ Івану Ігоровичу на місці його останнього спочинку.
7 березня минає рік як наш земляк загинув у бою з російським окупантом… Цей день чорною стрічкою вступив у материнську хату матері Тетяни Яківни…
Своє молоде життя Герой віддав за Перемогу під час розвідки боєм між Києвом і Житомиром поблизу населеного пункту Слобода Кухарська. Йому назавжди залишилося – 26…
Сьогодні, напередодні першої річниці трагічної загибелі Охрімчука Івана, на місці його поховання зібралися рідні, близькі, друзі, односельці та представники Улашанівської громади, щоб вшанувати його світлу пам'ять.
Згадували Івана як добру та щиру людину, люблячого сина та брата, надійного товариша справжнього патріота, який віддав своє життя заради миру і спокою своєї Батьківщини.
Низько схиляємо голови та дякуємо шановній мамі Тетяні Яківні, сестрі Людмилі, усім рідним за справжнього Героя.
Герої не вмирають, вони завжди залишаються з нами. Світла та вічна пам'ять ОХРІМЧУКУ Івану Ігоровичу!
***
Народився ОХРІМЧУК Іван Ігорович 7 липня 1995 року в Славуті. Мама виховувала Іванка самотужки. Хлопчик зростав хорошою, спокійною та працьовитою дитиною. До першого класу він вступив у Славутську ЗОШ №4, а згодом був переведений у ЗОШ №3, де і закінчив 9-й клас. Надзвичайно любив спорт, професійно займався кікбоксингом. У 2011 році цілеспрямований, наполегливий юнак для подальшого навчання обрав Нетішинський професійний ліцей, де вирішив опанувати спеціальність електрогазозварника. Після закінчення ліцею недовго попрацював лаборантом в ТОВ «ДЕАС ТРЕЙД».
А далі за покликом серця та переконанням Іван обрав професію – захищати Батьківщину. 15 грудня 2015 року Іван Охрімчук вступив на контрактну службу в Збройних силах України. Юнак відразу був відправлений на навчання снайперській справі в Білу Церкву, а після закінчення – снайпером у зону бойових дій ( у н.п. Мар’янка, Авдіївка).
На першому році служби, під час відпустки, Іван вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м.Львів). Вже з початку навчання курсант Охрімчук зарекомендував себе відповідальним, дисциплінованим та перспективним. Як одного з кращих, Івана призначили командиром його групи.
Академію юнак закінчив з двома четвірками. Івану Охрімчуку, як зразковому випускнику, пропонували великий вибір елітних військ, навіть охорону Президента. Але юнак обрав службу поряд з побратимами – свою 10-ту гірсько-штурмову бригаду, в якій розпочиналась його військова біографія.
Відразу молодий офіцер був призначений командиром взводу в 109 батальйон. Тут він здобув повагу та беззаперечний авторитет у підлеглих. Йому навіть прогнозували блискучу кар’єру…
Згадують побратими, як з перших годин повномасштабного вторгнення Іван зібрав своїх підлеглих, став інструктувати та готувати до наступального бою. І сам з перших днів пішов боронити країну.
«Хай бій наш буде Перемогою, а Перемога – помстою!» – такими словами Іван ОХРІМЧУК проводжав у останню путь побратимів.
За особисту мужність та героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та сумлінне виконання службових обов’язків старший лейтенант Іван Охрімчук посмертно нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеню. При житті наш земляк був нагороджений багатьма державними нагородами.
