Історія села Волиця

Мирна   праця  радянських  людей  була  перервана  віроломним  нападом  німецько – фашистських  загарбників  на  нашу  Батьківщину.  22  червня  1941  року  почалася  Велика  Вітчизняна  війна.

В  роки  колективізації  на  Поділлі  широко  застосовувались  залякування  та  арешти.  Селянство  було  розділено  на  куркулів,  середняків  та  бідняків.  Куркулі  чинили  опір  колективізації.  Важливу  роль в  боротьбі  з  куркульством  відіграв  комітет  незаможних  селян  в  с.  Вулька  очолюваний – Оніщуком  Максимом  Івановичем.

Після  громадянської  війни  в  1924  році  в  селі  було  проведено  землевпорядкування,  селяни  одержали  в  своє  користування  землю  з  розрахунку  1га  на  кожного  члена  сім’ї.  Селяни  одержували  в  кредит  інвентар.

Після  перемоги  революції  селяни  перестали  виконувати   розпорядження  місцевих  властей,  громились  маєтки.  Прибулі  із  фронту  солдати  поширювали  серед  селян  революційні  ідеї.  Про  це  свідчить  донесення  Аннопольської  волосної  управи  Острожському  повітовому  комісару  про  відказ  селян  виконувати  розпорядження  Тимчасового  уряду  і  Центральної  Ради.

До  1861  жителі  села  Вулька  були  кріпаками,  платили  оброк  і  відбували  панщину.  Переписка  про  викуп  землі  почалася  після  селянської реформи   лише  з  1863  року. Про  Вульку  згадується  в  літописі  1891  року,  де  записано,  що  в  селі  звільнено  від  кріпацтва  32  дворогосподарства.  Теодорович.  Историко – статистические  описания   церквей  и  приходов  Волынской  епархии  стр. 693.  Житомирский  обласной  архив.

В селі Вулька Аннопольської волості Острозького уїзду на період 1 січня 1899 року проживало 519 чоловік, кількість дворів становила 74.  За    даними  Волинського  статистичного  комітету  на  період  1906  року  населення  села  Вулька  Аннопольської  волості  становило  558чоловік  із  загальною  кількістю  дворів  -77.  У  довідці  виданій  Волицькою  сільською  радою  у  1959  році  за  даними  перепису  населення  по  с.  Волиця  числилось – 875  чоловік.

Волиця  розташована  в  безводній  місцевості.  Територія  села  та  його  околиці  розташована  на  межі  переходу  Волино - Подільської  височини  в  зону  Подільського  ландшафту.  Рельєф  рівнинно - слабохвилястий.   В північній  частині  села  дуже  спокійний.  Ґрунти  опідзолені,  сірі,  світло-сірі  та  темно-сірі.  З  корисних  копалин  є  глина  та  пісок.

В історичних документах село Волиця згадується під назвами  «Вулька», «Вілька» і датується 1593 роком свого заснування. Припускається, що назва села «Вулька» іншомовного походження, інші версії свідчать, що від вільних походжень, які назвали «воля» - Волиця.