Декларування доходів та видатків (е-Декларація) 2020
Є речі, про які не потрібно забувати депутатам місцевих рад після отримання перемоги на виборах: в комплекті з повноваженнями завжди будуть певні обов’язки. І нагадуємо, це - вимоги фінансового контролю, або іншими словами – декларування доходів та видатків (е-Декларація).
Якщо Ви раніше перебували на державній службі чи службі в органах місцевого самоврядування, то питання фінансового контролю з боку держави для Вас знайоме.
А для осіб, які вперше набувають статусу кандидатів у депутати місцевих рад, чи, які про Національне агентство запобігання корупції чули лише з новин, - процес подання декларацій та виконання вимог фінансового контролю може стати сюрпризом після набуття повноважень.
Не рекомендуємо легковажити чи забувати про виконанням вимог фінансового контролю, оскільки, як свідчить судова практика, переважна більшість осіб, притягнутих до адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю, якраз і є службовцями органів місцевого самоврядування та депутатами місцевих рад.
Ось основні питання:
I. Що таке вимоги фінансового контролю?
Умовно, заходи фінансового контролю можна поділити на основні та додаткові.
До основних належить обов’язок посадовців щорічно подавати електронні декларації про доходи та видатки, а також, у визначених випадках – декларації при звільненні, після звільнення та декларації кандидата, що претендує на зайняття посади.
Обов’язок подавати електронну декларацію на сайті Національного агентства запобігання корупції (далі, НАЗК) визначений вимогами статті 45 Закону України «Про запобігання корупції».
НАЗК проводить контроль та перевірку поданих декларацій на предмет своєчасності подання, правильності та повноти заповнення, логічного та арифметичного контролю.
До основних заходів контролю відноситься також моніторинг способу життя суб’єктів декларування, передбачений статтею 51 Закону України «Про запобігання корупції». Але, він фактично є лише складовою перевірки достовірності інформації у поданих деклараціях.
Перелік додаткових заходів фінансового контролю передбачений у статті 52 вищевказаного Закону, ними є: Повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента та Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» за загальним правилом депутат місцевої ради не є службовою особою, що займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, чи особою з переліку посад з високим корупційним ризиком (Перелік суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, затверджується НАЗК і може змінюватись).
Згідно із статтею 52 згаданого Закону депутат місцевої ради не зобов'язаний повідомляти НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, однак, зобов'язаний у встановленому порядку письмово повідомити НАЗК про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента.
II. Чим передбачено обов’язок декларування для кандидатів у депутати місцевих рад?
Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» у частині 3 статті 8 визначає, що депутати місцевих рад зобов’язані щороку до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.
Виборчий Кодекс України у частині 1 статті 226 передбачає, що кандидат у депутати, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом, подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Закон України «Про запобігання корупції» у частині 3 статті 45 вказує, що особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, та особа, зазначена у пункті 4 (крім осіб, які балотуються кандидатами у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, на посади сільських, селищних, міських голів) частини першої статті 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Звертаємо увагу, що наведені вище зміни до положення частини 3 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», якими встановлено виняток для осіб, які балотуються кандидатами у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, на посади сільських, селищних, міських голів, набрали чинності лише 23.07.2020 року на підставі Закону №805-ІХ від 16.07.2020 року.
Попередня редакція цієї норми мала інший вигляд і передбачала, що особа, яка претендує на зайняття посади (в тому числі, кандидати у депутати місцевих рад), повинна була подавати декларацію ще до призначення або обрання на відповідну посаду.
Отже, кандидат в депутати місцевої ради не є суб'єктом декларування і не повинен подавати декларацію до виборів та до отримання відповідних повноважень. Натомість, суб'єктом подання декларації кандидата на посаду є лише особа, що вже обрана депутатом.
ІІІ. Які декларації заповнюють кандидати у депутати місцевих рад?
Особа, обрана депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою, подає декларацію впродовж п’ятнадцяти календарних днів з дня набуття повноважень. Відповідне положення закріплене у частині 3 статті 45 ЗУ «Про запобігання корупції».
В той же час, виникає логічне питання, що є днем набуття повноважень?
Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» у частині 2 статті 4 визначає, що повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Тому, декларацію особі, обраній депутатом місцевої ради, необхідно подати протягом 15 календарних днів із дня відкриття першої сесії ради.
Який тип декларації необхідно подавати новопризначеним депутатам і за який період часу?
– Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування подається особою, яка вже виконувала повноваження, з метою контролю її доходів та видатків за період перебування на такій посаді. А тому, новообраним депутатам місцевих рад при заповненні декларацій на сайті НАЗК необхідно обрати тип декларації «кандидата, що претендує на зайняття посади», оскільки на згаданій посаді вони ще не перебували.
Декларація кандидата, що претендує на зайняття посади, відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» подається за минулий рік. Роз'ясненнями НАЗК від 13.02.2020 року № 1, щодо застосування окремих положень вищевказаного Закону стосовно заходів фінансового контролю, це означає, що така декларація охоплює минулий рік до обрання на посаду.
Тобто, новообрані депутати мають подати декларацію за 2019 рік, а саме, за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, враховуючи нові правила подачі декларацій, які вступили у силу із Законом України №140-ІХ від 02.10.2019 року.
Крім того, можна звернутися до роз’яснень НАЗК від 26.08.2020 року за № 9.
Приємна новина для кандидатів у депутати. Якщо з якихось причин Ви вже подали декларацію за минулий рік (тобто за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року), повторно її подавати після оголошення результатів виборів та набуття повноважень не потрібно, оскільки відомості про Ваші доходи та видатки за минулий рік вже є у НАЗК.
IV. Яка відповідальність передбачена за порушення вимог фінансового контролю?
Особами, на яких покладено обов’язок декларування, допускаються типові помилки, що можуть призвести до відповідальності, зокрема, за ст.172-6 КУпАП та ст.366-1 КК України.
Чинним законодавством передбачено відповідальність за:
- Неподання декларації
- Несвоєчасне подання декларації
- Декларування недостовірних відомостей
За несвоєчасне подання декларації без поважних причин, передбачена адміністративна відповідальність, а за умисне неподання такої декларації – кримінальна.
За декларування недостовірних відомостей може наставати як кримінальна, так і адміністративна відповідальність. Між собою вони розмежовуються за вартістю об'єкта декларування, щодо якого надано недостовірні відомості.
Так, якщо недостовірні відомості щодо об'єкта декларування, який має вартість, відрізняються від достовірних на суму:
- менше ніж 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (для цілей декларації за 2019 рік це – 192 100 грн.) – вчинене не є правопорушенням, однак може тягнути дисциплінарну відповідальність;
- від 100 до 250 прожиткових мінімумів (192 100 грн. - 480 250 грн.) – адміністративне правопорушення;
- перевищує 250 прожиткових мінімумів (для цілей декларації за 2019 рік це - 480 250 гривень) – кримінальне правопорушення.
Але, не кожна неподана декларація тягне за собою кримінальну відповідальність, оскільки за статтею 366-1 КК України відповідальність передбачена лише за умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації. Більше того, для доведення наявності в діях особи складу певного злочину чи адміністративного правопорушення, має бути дотримано ряд обов’язкових вимог та зафіксовано відповідну доказову базу згідно встановленої процедури збору доказів.
Для зручності кандидатів у депутати місцевих рад надаємо корисні цифри та дати до кампанії декларування після отримання ними повноважень:
Прожитковий мінімум (ПМ) для працездатних осіб станом на 1 січня звітного 2019 року становив 1 921 грн.
- 50 ПМ – 96 050 грн.
- 100 ПМ – 192 100 грн.
- 250 ПМ – 480 250 грн.
Строк подання декларації – 15 днів з дня набуття повноважень.
Останній день звітного періоду (для декларації) – 31 грудня 2019 року.