Освіта на селі
Значне місце в історичному розвитку села Миньківці займає історія школи. Перша згадка про школу датується 1872 роком. В селі функціонувала церковно-приходська школа, яка розташовувалась в громадському будинку. Першим учителем цієї школи був унтер-офіцер Яків Туринський, який закінчив однокласне народне училище, зарплата його становила 60 карбованців. У 1890 році в школі навчалося 58 учнів. Шкільна освіта була не обов’язковою, а тому значна частина населення була неписьменною, особливо жінки.
Навчання проводилось на російській та церковно-слов’янській мовах. В основному вивчали Закон Божий, Євангеліє та елементарні ази науки.
До революції щкола була розташована на вулиці Центральній, неподалік від лісництва. Була накрита бляхою, в ній розміщувалося два класи.
Школа після революції була розташована на вулиці Лебедівка, біля дороги на село Бачманівку. Директором був П.Т. Писаренко. Головне завдання педагогів було – ліквідувати неписьменність. Неписьменність в селі була ліквідована в 1933 році. В цьому ж році був перший випуск семикласників. Школа стала семирічкою.
Під час пожежі 1928 року коли згоріла більша частина села, ця школа згоріла. Діти стали навчатися на території колгоспу, в приміщенні, де раніше була контора, лікарня, гуртожиток, клуб. Вчителями були Ковель Марія Гордіївна – вчитель початкових класів; Ковель Василь Варнавович – вчитель музики та математики.
У 1944 році в школі був розташований госпіталь, у шкільному садку ховали померлих солдатів. Пізніше їх останки перенесли в місто Славуту, де поховали в братській могилі.
У 1958 році було добудовано основне приміщення навчального закладу. У школі навчалось 220 учнів та працювало 20 вчителів.
Період 60-х років став плідним в історії школи. Тут навчалося до однієї тисячі учнів, навчалися діти з навколишніх сіл. Навчання проводилось у три зміни, оскільки невистачало класів. Педагогічний колектив нараховував до 50 педпрацівників.
У 70-ті роки в школі був обладнаний радіовузол та в усі кабінети був проведений телефоний зв'язок. У 1982 році було побудоване нове приміщення їдальні. В ці роки в школі навчалось близько 600 учнів, педагогічний колектив складався з 47 вчителів.
Школою за роки існування випущено 43 медалісти
В період з 1954 по 2012 рік зі школи вийшло 2007 випускників. Наша школа та село пишається більшістю з них, бо вони досягли значних успіхів в житті, професійній діяльності та є хорошими людьми.
Але найбільш відомими стали:
- Товстюк Ничипір Васильович, який очолював місцеве господарство з 1947 по 1975 роки. За роки його керівництва невпізнанно змінилося село; були прокладені дороги з твердим покриттям; добудована школа; побудований будинок культури, магазини, лікарня, пошта, сільська рада, багато колгоспних будівель, водонапірна башта. У цей час колгоспне господарство процвітало, колгосп став мільйонером.
- Кавушевський Віктор Людвігович, який працював директором Романінського цегельного заводу.
- Довженко Віра Петрівна- Герой Соціалістичної праці, неодноразовий депутат Верховної Ради СРСР.
- Баланчук Василь Михайлович – доктор філософських наук.
- Кунець (Каблукова) Олена Касянівна – доктор медичних наук.
- Миронюк Микола Васильович – доктор медичних наук.
- Столбовий Володимир Петрович – кандидат юридичних наук.
- Цикалюк Галина Костянтинівна- кавалер ордена Леніна, доярка.
Миньківську школу за весь її післявоєнний період очолювало 11 директорів
З 1987 року і по сьогоднішній день, уже майже чверть століття, школу очолює Гаврилюк Людмила Василівна – депутат районної ради, авторитетний, працьовитий керівник, який всю душу і серце вкладає в свою роботу. За період роботи Гаврилюк Людмили Василівни Миньківська школа вийшла на новий рівень у своєму розвитку.
У 1988 році силами педагогічних працівників, батьків та учнів було побудовано приміщення котельні. В тому ж році навчальний заклад переведено на централізоване водяне опалення.
В 1995 році був виготовлений проект побудови нової школи на 305 учнів, але у зв’язку з фінансово–економічною кризою 90-х років будівництво так і не було розпочато. Враховуючи демографічну ситуацією сьогодні, потреба в такій великій школі зникла і будівництво стало недоцільним.
У 2000 році на базі Миньковецької загальноосвітньої школи було створене навчально – виховне об’єднання “дошкільний навчальний заклад - середня загальноосвітня школа”, яке в 2002 році було реорганізоване в навчально-виховний комплекс.
У 2001 році в школі з’явилися перші комп’ютери, а в 2004 році був створений комп’ютерний клас.
У 2003 році було проведено капітальний ремонт шкільного водогону, а у 2008 році у навчальному закладі було повністю замінено електричну проводку. В 2011 році було проведено ремонт шкільної їдальні за рахунок коштів 30- кілометрової зони. В останні роки в багатьох класах школи був проведений ремонт, у результаті якого вони отримали належний сучасний вигляд. Також капітальний ремонт було проведено в дитячому садочку.
