ЗАХИСТ ЧЕСТІ І ГІДНОСТІ ОСОБИ
До Славутського бюро правової допомоги звернувся чоловік, який розповів, що його односельчанка постійно поширює про нього недостовірну інформацію та просив допомогти притягнути її до відповідальності. Після консультування клієнта, у зв'язку з відсутністю досудового врегулювання відносин, що виникли, йому було рекомендовано звернутися до суду з позовом про захист честі і гідності особи та стягнення моральної шкоди.
З метою захисту законних прав та інтересів Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначив клієнтові в.о. начальника відділу «Славутське бюро правової допомоги» Ірину Панасюк.
У позовній заяві юристка вказала на те, що відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом з тим, згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Неправомірними діями клієнтові було завдано і моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, порушенні душевної рівноваги, в зв’язку з тим, що він був ображений та принижений, внаслідок того, що дана інформація, яка була поширена щодо чоловіка, стала відома для односельчан.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» приниження честі та гідності особи внаслідок протиправних дій саме по собі є моральною шкодою.
В судове засідання були запрошені свідки, які підтвердили факт того, що дійсно чули дану інформацію, яка була розповсюджена особою на користь клієнта.
Також були надані і інші докази, які спростували поширену неправдиву інформацію.
Славутський міськрайонний суд своїм рішенням визнав недостовірною і такою, що порушує честь і гідність інформацію, розповсюджену щодо клієнта, та частково задовільнив вимоги щодо стягнення на користь клієнта моральної шкоди.
Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалося.
Після набрання рішення законної сили пройшло 3 місяці, клієнт розповідає, що з того часу його сусідка більше його те турбує.
Коментар юристки Ірини Панасюк
Відповідно до роз`яснень, викладених в п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27 лютого 2009 року, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria).
