Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області інформує:
Амброзія полинолиста – небезпечний для людини та довкілля бур’ян
Серед небезпечних для здоров’я людини факторів, які викликають алергічні хвороби, не останнє місце займають рослини. Однією з найбільш алергенних вважається Амброзія полинолиста.
Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області ще раз нагадує про небезпеку поширення бур’янів шкідливих для здоров’я людей. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України, знищення бур’янів є компетенцією органів місцевого самоврядування. Вони повинні зобов’язати власників земельних ділянок, на яких розповсюджуються шкідливі рослини, їх знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів із боротьби з бур’янами, несуть адміністративну відповідальність ( ст.. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Звертаємо увагу, що відбувається масове цвітіння Амброзії полинолистої з середини липня до жовтня, серед населення спостерігається алергійне захворювання – амброзійний поліоз (осіння сінна лихоманка).
Кожна рослина амброзії виділяє мільярди пилкових насінин, котрі підіймаючись з повітрям, переносяться вітром на велику відстань і, потрапляють в органи дихання людей, в очі, ніс, бронхи. Як правило, алергічна реакція на пилок амброзії нічим не відрізняється від алергії на будь-яку іншу рослину. Алергени, що містяться в пилку, швидко руйнують захисний бар’єр слизових оболонок носа та очей, викликаючи чхання, сльозотечу, кон’юктивіт, погіршення зору, першіння в горлі, свербіж та почервоніння шкіри, підвищення температури тіла. В окремих випадках може бути набряк легень та ускладнення нападів бронхіальної астми. Навіть здорова людина, яка у повітрі зловила пилок може стати алергиком.
Амброзія полинолиста однорічна яра рослина, зовнішнім виглядом схожа на полин гіркий (звідки й назва полинолиста). Розмножується насінням, яке утворюється у великій кількості, та зберігається у ґрунті до 40 років. Розвиваючи велику надземну масу амброзія полинолиста здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати інші бур’яни та культурні рослини.
Для мінімізації неприємних наслідків кожному слід пам’ятати: враховуючи велику шкоду амброзії полинолистої, її знищення є головним чинником запобігання та профілактики алергічних захворювань, боротьба з нею є одним із важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів. Найефективнішим заходом боротьби з бур’яном є комплексне об’єднання зусиль та знешкодження цієї небезпечної рослини із застосуванням агротехнічних, механічних та хімічних методів боротьби.
Агротехнічний метод має ключове значення на сільгоспугіддях. Це дотримання чергування культур у сівозмінах, основний і передпосівний обробіток ґрунту, вчасний догляд за посівами. Хімічний метод доцільно застосовувати у промислових зонах, на узбіччях доріг, на сільгоспугіддях. Він передбачає застосування гербіцидів відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Досягти високого результату при застосуванні хімічних препаратів можна у фазі 2-4-х справжніх листочків амброзії. У більш пізніх фазах розвитку амброзії ефективність дії хімічних препаратів істотно знижується.
Механічний метод бажано застосовувати на територіях населених пунктів. На землях з високими і дуже високими санітарно-гігієнічними вимогами (землі навколо житлової забудови, громадських будівель, тваринницьких ферм, парки стадіони,спортивні майданчики, промислові території тощо), де виключене застосування гербіцидів, амброзія знищується шляхом виполювання або скошування, правда після скошування вона інтенсивно відростає тому процедуру слід проводити не менше 3-4 рази за літо.
На присадибних ділянках та клумбах найефективніше виривати рослини амброзії полинолистої. Чим менша рослина, тим легше проводити цю процедуру, не давати їй зацвісти та сформувати насіння. Невеликі рослини, особливо після дощу, добре вириваються з корінням. Хаотичне випадкове скошування амброзії, в період її вегетації, призводить до того, що рослина утворює бокові паростки в нижній частині головного пагону, які майже лежать на землі і залишаються не знищеними .
Для своєчасного виявлення вогнищ небезпечного бур’яну проводяться обстеження земельних угідь: узбіччя та схили основних автомобільних і залізничних магістралей, територій станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція; пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого матеріалу, а також прилеглих до них територій в радіусі 3 км .
У цій справі важливо, щоб кожен громадянин виявив небайдужість до місця в якому проживає. Вищезазначені заходи матимуть результат у разі їх систематичного виконання протягом тривалого періоду. Не залишайтесь байдужими ! Зупинимо «зеленого ворога» разом !
Головний спеціаліст відділу контролю
за обігом засобів захисту рослин Гніздовська А.Ю.
